Інститут неврології,
психіатрії
і наркології
психіатрії
і наркології
Інститут неврології,
психіатрії і наркології
психіатрії і наркології
Україна, Харків
вул. Академіка Павлова, 46
вул. Академіка Павлова, 46
050 580-20-20
067 580-20-20
063 580-20-20
067 580-20-20
063 580-20-20
Лікування панічних атак в Харкові
Медична допомога психіатрів і неврологів ІНПН при панічних атаках, психотерапевтичне лікування в Харкові. Ми приймаємо пацієнтів з усієї України.
ПА: що це таке?
Панічна атака — це непередбачуваний епізод, що характеризується різким відчуттям страху або тривожності в комбінації з різного роду вегетативними симптомами.
Напад може супроводжувати різке неконтрольоване потовиділення, прискорене аритмічне серцебиття, задишка, озноб, нудота, запаморочення, слабкість, сплутаність свідомості тощо. Одна з найважливіших специфік розладу полягає в поліморфності клінічних проявів, що ускладнює своєчасну постановку діагнозу.
Напад може супроводжувати різке неконтрольоване потовиділення, прискорене аритмічне серцебиття, задишка, озноб, нудота, запаморочення, слабкість, сплутаність свідомості тощо. Одна з найважливіших специфік розладу полягає в поліморфності клінічних проявів, що ускладнює своєчасну постановку діагнозу.
Запишіться до лікаря
Ми відповідаємо по телефону з понеділка по п'ятницю — з 9:00 до 15:00.
Залиште свій телефон — ми передзвонимо в робочий час.
Допомога психіатра і невролога пацієнтам з панічними атаками
Мультидисциплінарна команда для діагностики та лікування ПА
Великий досвід лікування пацієнтів з панічними атаками
Багаторічна клінічна практика психіатрів і наукових фахівців ІНПН
Госпіталізація пацієнтів з панічними атаками
Госпіталізація та медикаментозна терапія за сучасними міжнародними протоколами
Спеціальні програми лікування панічних атак
Психотерапевтичне та медикаментозне лікування при тривожності та ПА
Де лікують панічні атаки
Первинний прийом пацієнтів з панічними атаками проводять фахівці консультативної поліклініки при інституті неврології, психіатрії та наркології.
Під час першого відвідування лікарі відділення проводять огляд пацієнта, а за необхідності — дають направлення до спеціалізованих психіатрів інституту.
Під час першого відвідування лікарі відділення проводять огляд пацієнта, а за необхідності — дають направлення до спеціалізованих психіатрів інституту.
Інститут неврології, наркології та психіатрії — це найбільша психоневрологічна клініка України та провідний лікувально-діагностичний центр країни.
Панічні атаки є досить поширеними у світі. Згідно зі статистикою, приблизно 5% населення земної кулі впродовж життя щонайменше одного разу зазнавали подібних спалахів. Найчастіше вони реєструються у людей, які проживають у великих містах. Виникнення пароксизмів характерне переважно для молодого віку — 25−45 років. При маніфестації атак у літньому віці найчастіше відзначається відносно слабко помітна симптоматика і домінування емоційної ланки.
Панічна атака може протікати як у вигляді одиничного нападу, так і у формі серії епізодів — тоді патологічний процес називають панічним розладом або епізодичною пароксизмальною тривогою. Спалахи можуть виникати до кількох разів за добу, що значно погіршує якість життя, перешкоджає працездатності та накладає обмеження на деякі різновиди професійної та побутової діяльності.
Панічна атака може протікати як у вигляді одиничного нападу, так і у формі серії епізодів — тоді патологічний процес називають панічним розладом або епізодичною пароксизмальною тривогою. Спалахи можуть виникати до кількох разів за добу, що значно погіршує якість життя, перешкоджає працездатності та накладає обмеження на деякі різновиди професійної та побутової діяльності.
Панічні напади: діагностика
Слід ретельно опитати пацієнта на предмет умов виникнення панічних атак. Важливо з’ясувати, які конкретно речі або події провокують епізоди, а також оцінити вплив тих чи інших чинників на частоту їхнього виникнення і тяжкість перебігу. Лікарю необхідно задокументувати деталізований опис симптомів, які відчуває людина під час пароксизму.
Найдетальнішу картину стану пацієнта можна розглянути в тому випадку, якщо обстеження вдалося провести безпосередньо в момент нападу. Втім, це далеко не завжди здійсненно. Тому дуже важливо зібрати доскональний анамнез. Проте в проміжках між інцидентами також можуть відзначатися ознаки порушень з боку органів. Разом з тим обстеження нервової системи зазвичай не показує тих чи інших значущих відхилень.
Найдетальнішу картину стану пацієнта можна розглянути в тому випадку, якщо обстеження вдалося провести безпосередньо в момент нападу. Втім, це далеко не завжди здійсненно. Тому дуже важливо зібрати доскональний анамнез. Проте в проміжках між інцидентами також можуть відзначатися ознаки порушень з боку органів. Разом з тим обстеження нервової системи зазвичай не показує тих чи інших значущих відхилень.
Пацієнт, який переніс атаку, підлягає комплексному обстеженню, яке зобов’язане включати в себе розбір структури особистості, нейропсихологічні та патопсихологічні методи дослідження.
Значний обсяг допоміжних діагностичних заходів пояснюється широким поліморфізмом порушення і потребою у виключенні органної та психічної патології. З цією метою вдаються до розгорнутого діагностичного комплексу, що охоплює різні системи організму.
З огляду на певні клінічні симптоми, хворому можуть бути призначені різноспрямовані лабораторні та інструментальні дослідження. До них належать: електрокардіографія, добовий моніторинг АТ, холтерівське моніторування ЕКГ, ехокардіографія, рентгенологічне дослідження легень. Крім того, призначають загальний і біохімічний аналізи крові з оцінкою рівня надниркових і тиреоїдних гормонів, а також електролітного складу плазми.
Для скринінгу стану нервової системи і структурно-функціональних характеристик її відділів рекомендовано виконання електроенцефалографії, ЕХО-ЕГ і МРТ. Крім того, найчастіше є необхідність у ревізії травного тракту — УЗД, ФГДС і аналізі шлункового соку. Також можуть знадобитися додаткові консультації лікарів вузької спеціалізації - невропатолога, кардіолога, гастроентеролога, ендокринолога тощо.
З огляду на певні клінічні симптоми, хворому можуть бути призначені різноспрямовані лабораторні та інструментальні дослідження. До них належать: електрокардіографія, добовий моніторинг АТ, холтерівське моніторування ЕКГ, ехокардіографія, рентгенологічне дослідження легень. Крім того, призначають загальний і біохімічний аналізи крові з оцінкою рівня надниркових і тиреоїдних гормонів, а також електролітного складу плазми.
Для скринінгу стану нервової системи і структурно-функціональних характеристик її відділів рекомендовано виконання електроенцефалографії, ЕХО-ЕГ і МРТ. Крім того, найчастіше є необхідність у ревізії травного тракту — УЗД, ФГДС і аналізі шлункового соку. Також можуть знадобитися додаткові консультації лікарів вузької спеціалізації - невропатолога, кардіолога, гастроентеролога, ендокринолога тощо.
Пароксизми характеризуються значним діапазоном можливих проявів, і у різних людей проходять по-своєму.У той же час, існують чітко визначені діагностичні критерії панічної атаки.
Діагноз може бути виставлений у таких випадках.
1. Якщо має місце повторюваний пароксизм, який досягає максимуму своїх проявів протягом 10 хвилин і супроводжується емоційно-афективним порушенням — від вираженого страху до незручності.
2. Присутні не менше 4 симптомів зі списку, який включає:
3. Спостерігається щонайменше одна з перших чотирьох перерахованих вище ознак.
1. Якщо має місце повторюваний пароксизм, який досягає максимуму своїх проявів протягом 10 хвилин і супроводжується емоційно-афективним порушенням — від вираженого страху до незручності.
2. Присутні не менше 4 симптомів зі списку, який включає:
- прискорене або посилене серцебиття,
- тремор або озноб,
- підвищену пітливість,
- сухість у роті,
- болючість у грудях,
- задишку,
- клубок у горлі,
- задуху,
- дискомфорт в абдомінальній ділянці, диспепсичні явища,
- запаморочення,
- деперсоналізацію,
- дереалізацію,
- переднепритомний стан,
- страх смерті, божевілля або втрати самоконтролю,
- відчуття жару або холоду,
- парестезії або оніміння.
3. Спостерігається щонайменше одна з перших чотирьох перерахованих вище ознак.
Вищеописані симптоми, що мають значення для верифікації діагнозу, є типовими для панічних атак. Водночас існують і атипові симптоми: атаксія, погіршення слуху та зору, псевдопарези, судоми кінцівок тощо.
Якщо спостерігається одночасно 5−6 нетипових симптомів, то діагноз панічного розладу може ставитися під сумнів. Це підтверджує значущість повноцінної багатоетапної діагностики.
Варто також зазначити, що одноразовий епізод, що розвинувся у формі психогенної відповіді на тлі неадекватного розумового або фізичного навантаження, а також у результаті виснаження організму після тривалого відновлення, не класифікується як відхилення від норми. Про розвиток захворювання говорять тільки в тому випадку, коли спостерігають рецидивуючі пароксизми, що супроводжуються маніфестацією вегетативних симптомів і психологічних реакцій.
Варто також зазначити, що одноразовий епізод, що розвинувся у формі психогенної відповіді на тлі неадекватного розумового або фізичного навантаження, а також у результаті виснаження організму після тривалого відновлення, не класифікується як відхилення від норми. Про розвиток захворювання говорять тільки в тому випадку, коли спостерігають рецидивуючі пароксизми, що супроводжуються маніфестацією вегетативних симптомів і психологічних реакцій.
Хто лікує панічні напади у Харкові
Пацієнтів з панічними атаками ми приймаємо у відділенні пограничної психіатрії. Це стаціонарне відділення санаторного типу.
Ми використовуємо сучасні методи психотерапії — групову, раціональну, когнітивно-біхевіоральну, гештальт-терапію, аутогенні тренування, арт-терапію, гіпнотерапію та ін. Ми використовуємо сучасні методи психотерапії. Також проводимо фармакотерапевтичне лікування і безмедикаментозні заходи — фізіотерапію, гірудотерапію і лікувальне голодування.
Ми використовуємо сучасні методи психотерапії — групову, раціональну, когнітивно-біхевіоральну, гештальт-терапію, аутогенні тренування, арт-терапію, гіпнотерапію та ін. Ми використовуємо сучасні методи психотерапії. Також проводимо фармакотерапевтичне лікування і безмедикаментозні заходи — фізіотерапію, гірудотерапію і лікувальне голодування.
Наталія Олександрівна Марутакерівник відділу пограничної психіатрії, професор, доктор мед. наук
Лікування панічних атак в ІНПН
Серед розмаїття психотерапевтичних технологій найефективнішою вважають когнітивно-поведінкову терапію. У більшості випадків може застосовуватися сімейна та психоаналітична терапія. Ключова мета передбачає переконання у відсутності безпосередньої загрози для життя та здоров’я.
Пацієнт має усвідомлювати, що панічні пароксизми не свідчать про тяжке захворювання і цілком можуть самостійно контролюватися.
Однією з найпростіших і найдієвіших методик немедикаментозної терапії є контроль дихання. Пацієнту рекомендується зробити глибокий вдих, не задіюючи діафрагму. Вдих триває приблизно 5 секунд. Після двосекундної паузи робиться повільний видих. У момент видиху рекомендують заплющити очі й постаратися розслабитися. Цей цикл повторити до 10−15 разів.
Координація дихання допомагає запобігти гіпервентиляції, що зупиняє каскад патофізіологічних процесів і нормалізує стан. Крім того, за допомогою дихальної гімнастики можна зменшити частоту серцевих скорочень і відновити ритм. Вагомим є той факт, що концентруючись на диханні та відраховуючи секунди в розумі, людина менше звертає увагу на симптоми, у зв’язку з чим вони поступово редукуються.
Боротися з тривогами допомагають аеробні навантаження. При цьому запускається колосальний викид ендорфінів, що сприяє зменшенню вироблення кортизолу, який є індуктором стресу. Водночас, вправи не повинні бути хаотичними і надмірними, оскільки при цьому зберігається ризик настання гіпервентиляції.
Координація дихання допомагає запобігти гіпервентиляції, що зупиняє каскад патофізіологічних процесів і нормалізує стан. Крім того, за допомогою дихальної гімнастики можна зменшити частоту серцевих скорочень і відновити ритм. Вагомим є той факт, що концентруючись на диханні та відраховуючи секунди в розумі, людина менше звертає увагу на симптоми, у зв’язку з чим вони поступово редукуються.
Боротися з тривогами допомагають аеробні навантаження. При цьому запускається колосальний викид ендорфінів, що сприяє зменшенню вироблення кортизолу, який є індуктором стресу. Водночас, вправи не повинні бути хаотичними і надмірними, оскільки при цьому зберігається ризик настання гіпервентиляції.
Достовірно, що внесення змін до звичного життєвого укладу може істотно посприяти позбавленню від панічних атак.
Якщо для досягнення ефекту психотерапії виявляється недостатньо, то приступають до фармакотерапії. При цьому перевагу віддають бензодіазепінам, які характеризуються високою ефективністю. Проте бензодіазепіни неефективні щодо депресивних станів, а також здатні викликати звикання, що обмежує тривалість терапевтичного курсу — не більше 4 тижнів.
У разі панічної атаки, що настала, для купірування нападу найбільшу ефективність мають бензодіазепіни короткої дії. Важливо пам’ятати, що психоактивні препарати здатні викликати ускладнення. Найчастіше реєстровані побічні ефекти — сонливість і дискоординація. Фармпрепарати бензодіазепінової групи нерідко спричиняють зниження статевого потягу і потенції.
Підбір схеми медикаментозного лікування є непростим завданням для фахівців. Він потребує врахування не лише особливостей психотипу, але й клінічної симптоматики. Крім того, тривалість лікування становить не менше півроку. Відхід від ліків аж до остаточної відміни можливий у разі стійкого зниження тривоги очікування, коли пароксизми не спостерігаються вже місяць і довше.
У разі панічної атаки, що настала, для купірування нападу найбільшу ефективність мають бензодіазепіни короткої дії. Важливо пам’ятати, що психоактивні препарати здатні викликати ускладнення. Найчастіше реєстровані побічні ефекти — сонливість і дискоординація. Фармпрепарати бензодіазепінової групи нерідко спричиняють зниження статевого потягу і потенції.
Підбір схеми медикаментозного лікування є непростим завданням для фахівців. Він потребує врахування не лише особливостей психотипу, але й клінічної симптоматики. Крім того, тривалість лікування становить не менше півроку. Відхід від ліків аж до остаточної відміни можливий у разі стійкого зниження тривоги очікування, коли пароксизми не спостерігаються вже місяць і довше.
Панічні атаки: до якого лікаря звертатися?
У більшості випадків людина, яка страждає від панічних атак, потребує консультації не тільки психолога або психотерапевта, але і лікаря-невролога.
В інституті неврології, психіатрії та наркології працює одна з найкращих мультидисциплінарних команд з лікування панічних атак в Україні.
В інституті неврології, психіатрії та наркології працює одна з найкращих мультидисциплінарних команд з лікування панічних атак в Україні.
Коли слід звернутися до ІНПН
Ви підозрюєте захворювання у себе або свого родича і хочете отримати консультацію лікаря
Вашому родичу поставили діагноз «Панічні атаки» в іншій лікарні та ви хочете уточнити його в інституті
Вам підтверджено діагноз і ви бажаєте пройти курс лікування — амбулаторно або в стаціонарі інституту
Ви хочете госпіталізуватися у разі погіршення стану або для додаткових обстежень
Патогенез захворювання
У літературі описують безліч гіпотез, що пояснюють ланцюжок хіміко-біологічних процесів, які відбуваються в організмі того, хто переживає панічний епізод. Тим не менш дослідження в зазначеній галузі стикаються з певними труднощами. Не завжди вдається встановити прямий взаємозв'язок між потенційним тригером і подальшим відгуком. Спонтанне виникнення і швидке завершення нападу також істотно ускладнюють науково-дослідницьку роботу в цьому напрямку.
Пусковим моментом панічної атаки є почуття занепокоєння, що розвивається у людини. У відповідь на це запускається каскад фізіологічних реакцій, схожих з такими за наявності справжньої загрози. Перш за все, підвищується концентрація катехоламінів (зокрема, адреналіну), наслідком чого стає звуження судин, підвищення артеріального тиску, збільшення частоти серцевих скорочень, задишка. У зв’язку з почастішанням дихання відбувається падіння парціальної напруги вуглекислого газу. Гіпервентиляція призводить до запаморочення аж до втрати свідомості.
Одночасно з цим у головному мозку зростає інтенсивність надлишкової активації норадренергічних рецепторів і хеморецепторів, чутливих до констант показників кислотно-лужного балансу. Крім того, посилено вивільняються особливі нейротрансмітери, чия активність блокує гальмівний ефект ГАМК на нейрони. У результаті все це підтримує циклічність нейрофізіологічних процесів і призводить до подальшого прогресування паніки та тривоги.
Пусковим моментом панічної атаки є почуття занепокоєння, що розвивається у людини. У відповідь на це запускається каскад фізіологічних реакцій, схожих з такими за наявності справжньої загрози. Перш за все, підвищується концентрація катехоламінів (зокрема, адреналіну), наслідком чого стає звуження судин, підвищення артеріального тиску, збільшення частоти серцевих скорочень, задишка. У зв’язку з почастішанням дихання відбувається падіння парціальної напруги вуглекислого газу. Гіпервентиляція призводить до запаморочення аж до втрати свідомості.
Одночасно з цим у головному мозку зростає інтенсивність надлишкової активації норадренергічних рецепторів і хеморецепторів, чутливих до констант показників кислотно-лужного балансу. Крім того, посилено вивільняються особливі нейротрансмітери, чия активність блокує гальмівний ефект ГАМК на нейрони. У результаті все це підтримує циклічність нейрофізіологічних процесів і призводить до подальшого прогресування паніки та тривоги.
Запишіться до лікаря
Ми відповідаємо по телефону з понеділка по п'ятницю — з 9:00 до 15:00.
Залиште свій телефон — ми передзвонимо в робочий час.
Причини виникнення панічних нападів
Важливу роль в етіопатогенезі панічних атак відводять психотипу людини. Одночасно з цим низка факторів може виступати в ролі тригерів, здатних спровокувати напад у людей з окремими характерологічними особливостями. Прийнято виділяти три групи подібних факторів:
- психогенні,
- біологічні,
- фізіогенні.
Психогенні чинники є найбільш очевидними причинами панічних станів. Традиційно вони мають на увазі різного роду конфліктні ситуації — сварки, розлучення, конфлікти в колективі тощо.
Також провокувати порушення можуть ті чи інші психотравмувальні обставини — втрата близької людини, важка хвороба, надзвичайні події тощо. Крім того, є абстрактні чинники, які впливають на психічний стан за принципом протиставлення або ідентифікації. Це можуть бути літературні сюжети, кінофільми, телепередачі тощо.
Біологічні чинники є наслідком динаміки гормонального фону, і характерні головним чином для жіночої статі — вагітність, народження дитини, настання менопаузи. Крім того, панічні атаки може спричиняти гормональна перебудова у зв’язку з початком інтимного життя, прийомом гормонів. Варто зауважити, що епізоди, спричинені зсувом біохімічної рівноваги в разі дисфункції залоз внутрішньої секреції (феохромацитома, патології щитоподібної залози тощо), не відносять до панічних атак.
До фізіогенних каталізаторів належить токсичний вплив різного роду речовин (алкоголь, наркотичні препарати), метеорологічні коливання, акліматизація, фізичні навантаження. Активізувати напади можуть деякі лікарські засоби — преднізолон, дексаметазон, холецистокінін та інші. Задокументовано випадки скарг на панічні пароксизми від професійних спортсменів, які приймають анаболічні стероїди.
Біологічні чинники є наслідком динаміки гормонального фону, і характерні головним чином для жіночої статі — вагітність, народження дитини, настання менопаузи. Крім того, панічні атаки може спричиняти гормональна перебудова у зв’язку з початком інтимного життя, прийомом гормонів. Варто зауважити, що епізоди, спричинені зсувом біохімічної рівноваги в разі дисфункції залоз внутрішньої секреції (феохромацитома, патології щитоподібної залози тощо), не відносять до панічних атак.
До фізіогенних каталізаторів належить токсичний вплив різного роду речовин (алкоголь, наркотичні препарати), метеорологічні коливання, акліматизація, фізичні навантаження. Активізувати напади можуть деякі лікарські засоби — преднізолон, дексаметазон, холецистокінін та інші. Задокументовано випадки скарг на панічні пароксизми від професійних спортсменів, які приймають анаболічні стероїди.
Примітно, що описані чинники, з багатьма з яких стикається практично кожен, стимулюють панічні пароксизми виключно у певних категорій людей.
Схильність до цього розладу зумовлена не стільки структурно-функціональними особливостями нервової системи, скільки особистісними характеристиками. Доведено, що окремі параметри особистості безпосередньо пов’язані з підвищеним ризиком виникнення панічних епізодів.
Для жінок такими складовими є: демонстративність, схильність до зайвого драматизму, прагнення привернути до себе увагу оточуючих. У чоловіків подібні риси передбачають схильність до тривог, непомірне захоплення власною зовнішністю. Зазначено, що серед людей, схильних до альтруїзму, взаємодопомоги і переживання за інших, панічні пароксизми практично не зустрічаються. Це доводить першорядне значення рис характеру в етіопатогенезі розладу.
Для жінок такими складовими є: демонстративність, схильність до зайвого драматизму, прагнення привернути до себе увагу оточуючих. У чоловіків подібні риси передбачають схильність до тривог, непомірне захоплення власною зовнішністю. Зазначено, що серед людей, схильних до альтруїзму, взаємодопомоги і переживання за інших, панічні пароксизми практично не зустрічаються. Це доводить першорядне значення рис характеру в етіопатогенезі розладу.
Симптоми панічної атаки
Клінічна симптоматика панічної атаки досить різноманітна. Подібний стан може проявлятися по-різному залежно від індивідуальних особливостей людини. Водночас безпричинне відчуття тривоги є специфічним проявом, який відзначається в будь-якому випадку.
Крім цього, супутніми симптомами можуть бути:
- почастішання серцебиття,
- посилення потовиділення,
- озноб, тремор,
- задишка,
- нудота,
- запаморочення, дезорієнтація,
- страх смерті, втрати самоконтролю,
- парестезії,
- сплутаність свідомості, думок.
У середньому епізод триває 15−20 хвилин, проте може тривати до години.
Дещо рідше панічні пароксизми супроводжуються болем у животі, підвищенням температури тіла, судомами, погіршенням слуху тощо. Вони виникають несподівано за відсутності реальної небезпеки або передумов, поступово зникаючи. Як правило, найбільш яскрава симптоматика відзначається на 5−10 хвилинах. По закінченню нападу характерне відчуття спустошеності та розбитості.
У разі повторюваних панічних атак побоювання, які зазвичай мають однакову спрямованість, поетапно переходять у стійку фобію. В окремих людей, які страждають від панічних атак, тривожно-фобічний компонент не проявляє себе. Замість цього може відзначатися почуття жалості, туги тощо. У поодиноких випадках спостерігається незрозуміла агресія, спрямована на оточуючих.
У психіатричній практиці існує поділ панічних пароксизмів на розгорнуті та абортивні. Розгорнуті проявляються різноманітними клінічними симптомами (не менше чотирьох), тоді як абортивні (малі) — меншою кількістю симптомів. Найчастіше у пацієнта ці різновиди чергуються, при цьому розгорнуті атаки зустрічаються в кілька разів рідше. У вкрай рідкісних випадках спостерігаються суто розгорнуті епізоди.
У разі повторюваних панічних атак побоювання, які зазвичай мають однакову спрямованість, поетапно переходять у стійку фобію. В окремих людей, які страждають від панічних атак, тривожно-фобічний компонент не проявляє себе. Замість цього може відзначатися почуття жалості, туги тощо. У поодиноких випадках спостерігається незрозуміла агресія, спрямована на оточуючих.
У психіатричній практиці існує поділ панічних пароксизмів на розгорнуті та абортивні. Розгорнуті проявляються різноманітними клінічними симптомами (не менше чотирьох), тоді як абортивні (малі) — меншою кількістю симптомів. Найчастіше у пацієнта ці різновиди чергуються, при цьому розгорнуті атаки зустрічаються в кілька разів рідше. У вкрай рідкісних випадках спостерігаються суто розгорнуті епізоди.
Якщо розлад прогресує, то з часом у людини настають ознаки обмежувальної поведінки.
Боячись повторної панічної атаки, хворий прагне уникати місць, подій і умов, за яких вони виникають. У зв’язку з цим можуть з’являтися серйозні перешкоди для продовження трудової діяльності, навчання тощо. Може зароджуватися страх самотності або навпаки — боязнь перебувати в місцях великого скупчення людей.
Якщо ви знайшли у себе схожі симптоми, не чекайте, негайно зверніться до психіатра! Не варто затягувати з лікуванням панічних атак.
Прогноз
За відсутності адекватних лікувально-профілактичних процедур спалахи стають частими, що заважає професійній діяльності. Розвиток обмежувальної поведінки також спричиняє різного роду складнощі в побуті. Важка панічна атака, що раптово розвивається, в певних умовах (наприклад, у момент керування транспортом) може спричинити серйозні наслідки. Усвідомлення цього факту лише посилює страх і тривогу очікування.
Тяжкість патології та успішність проведеного лікування головним чином залежить від особистісних характеристик людини та ставлення її оточення.
Если впервые возникающий эпизод воспринимается пациентом и его близкими как ужасное событие, то это сильно повышает риск повторных панических атак. Стоит отметить, что обращение за медицинской помощью при первичном эпизоде и дальнейшая госпитализация в стационар могут убедить пациента в наличии соматического заболевания, что тоже ухудшает прогноз.
Чем раньше выставляется точный диагноз и назначаются психотерапевтические мероприятия, тем выше вероятность положительных результатов. Если уже сформировалось ограничительное поведение, реабилитация может затянуться надолго. Рано начатая полноценная терапия при стопроцентно ответственном отношении со стороны больного в большинстве случаев приводит к полному исчезновению пароксизмов, а в контексте хронического протекания — к значительному снижению их выраженности и числа.
Немаловажным для благоприятного исхода является достаточная информированность родных пациента об алгоритме действий в случае возникновения приступа. Родственникам важно поддерживать спокойствие и не подавать признаков волнения. Правильная и своевременная реакция помогает облегчить его течение, успокоить пациента, уменьшить чувство испуга, что в перспективе должно привести к уменьшению частоты возникновения пароксизмов.
Чем раньше выставляется точный диагноз и назначаются психотерапевтические мероприятия, тем выше вероятность положительных результатов. Если уже сформировалось ограничительное поведение, реабилитация может затянуться надолго. Рано начатая полноценная терапия при стопроцентно ответственном отношении со стороны больного в большинстве случаев приводит к полному исчезновению пароксизмов, а в контексте хронического протекания — к значительному снижению их выраженности и числа.
Немаловажным для благоприятного исхода является достаточная информированность родных пациента об алгоритме действий в случае возникновения приступа. Родственникам важно поддерживать спокойствие и не подавать признаков волнения. Правильная и своевременная реакция помогает облегчить его течение, успокоить пациента, уменьшить чувство испуга, что в перспективе должно привести к уменьшению частоты возникновения пароксизмов.
Как найти институт неврологии, психиатрии и наркологии
Наш институт расположен по адресу ул. Академика Павлова, 46. Мы находимся на одной территории с областной клинической психиатрической больницей №3, которую в народе также называются «Сабуровой дачей» или «15 психбольницей». К этой больнице мы не имеем никакого отношения.
Ближайшая станция метро — «Защитников Украины», ближайший якорный объект — торгово-развлекательный комплекс «Французский бульвар».
В радиусе 500 м проходят маршруты трамваев 8 и 16, микроавтобусов 11 и 211; остановка «Сабурова дача».
От станции метро «Защитников Украины» до «Французского бульвара» также ходит микроавтобус с номером ФБ-1, а от станции метро «Киевская» — микроавтобус ФБ-2.
Из пригорода можно добраться маршрутами 1173 т, 1327, 1411, 1490 и 1494.
Ближайшая станция метро — «Защитников Украины», ближайший якорный объект — торгово-развлекательный комплекс «Французский бульвар».
В радиусе 500 м проходят маршруты трамваев 8 и 16, микроавтобусов 11 и 211; остановка «Сабурова дача».
От станции метро «Защитников Украины» до «Французского бульвара» также ходит микроавтобус с номером ФБ-1, а от станции метро «Киевская» — микроавтобус ФБ-2.
Из пригорода можно добраться маршрутами 1173 т, 1327, 1411, 1490 и 1494.
ГУ Институт неврологии, психиатрии и наркологии НАМН Украины
+38 050 580-20-20
+38 067 580-20-20
+38 063 580-20-20
+38 067 580-20-20
+38 063 580-20-20
Харьков
ул. Академика Павлова, 46
ул. Академика Павлова, 46
Оставьте свой номер и мы перезвоним в рабочее время
Или позвоните по телефону
+38 050 580-20-20